Мати Ластівка плакала гарячими слізьми: загинули її дітки – ластів’ята . Злюка – кіт дістався гнізда. На поміч прийшла дівчинка, котра прогнала кота, та знівечене гніздо упало, пташенята загинули.
Мати припадала біля неживих діток. Дівчинка взяла пташенят, поклала на серветку у картонну коробочку, закопала під яблунькою, перед тим погладивши Ластівку і наплакавшись над жовторотенькими .
Мати Ластівка зненацька відчула, що у неї з’являються людські властивості, вона захотіла віддячити маленькій добром. Бажання було таким великим. що пташина перетворилася на лагідну, турботливу матусю . Почала допомагати дівчинці і бабусі , з котрою та жила . Усю свою любов і ласку вона дарувала маленькій сирітці, лише вночі ставала пташкою, ночувала на тому дереві, де спочили її діти .
Згодом Мати з донею почали допомагати іншим сім’ям, в котрих росли сироти, голубили діточок, матусі яких подалися на заробітки. Не обминали й літніх людей, немічних, покинутих напризволяще.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 18093 раза. Голосов 7. Средняя оценка: 3,86
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : кошка Бонни - Сотниченко Андрей 2001.это о нашей кошке,прожившей с нами 9 лет.удивительно умное,с особым характером,создание,не похожее на других кошек(а у нас их,как говорится,было..).Был у нее такой ритуал по утрам-вместо будильника быть.Оч.любила в батарее спать..там и отошла-сердечко..А перед тем вдруг последние дни стала приходить с нами спать,ложилась между,ласковая стала необычайно,хотя до этого никогда не оставалась на кровати-убаюкает,"утопчет"лапами,и-уходит.Видно,знала уже...
