Творец Вселенной! Божий Сын!
Иисус Христос в народной массе
Грядёт, как царь, пророк, раввин,
В Иерусалим на праздник Пасхи!
Всего лишь царь, пророк, раввин?!
Не Божий Сын и не Спаситель!?
Не Тот, Кто может лишь Один
За грех стать жертвой, Покровитель?!
Ты глух и слеп, Иерусалим!
Тебя вожди ведут в погибель!
Чрез слой веков кричу я им:
- Остановись! Создай обитель,
Чтоб на земле жил Божий Сын,-
Наместник Царства неземного!
Здесь будет рай и Бог Един,
Спаливший всё поместье Злого!
О, еслиб небыл глух и слеп,
Возможно так и поступил бы!
Без слёз и смерти кушал хлеб
И не назвалиб день тот «Вербным!»
Повесь же, арфы на вербу
И пой сегодня, песни плача.
Ты сам избрал себе судьбу!
К тебе Христос придёт иначе;
Он для язычников пришёл,
Их спас и с ними воцарится!
Ты сядешь в Царствии за стол,
Как непослушная царица!
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 9826 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
СТИХ ХОРОШ.но есть но.ХРИСТОС ПРИШЕЛ И ВЗЯЛ НА СЕБЯ ГРЕХИ ВСЕГО МИРА.СЛАВА Ему за это.Он дал шанс всем,но есть избранные ,а есть званные.Итак во все народы пошла благая весть.А несли ее из
Иерусалима.Дух Святой сошел на апостолов
в Иерусалиме. Когда Павел пошел по странам мал. АЗИИ он проповедовал в синагогах.Есть место на небесах и для народа книги.И Сам Господь не снимает повязку Моисееву до времени,чтобы вошло
полное количество язычников,во внешнем дворе.А жить надо так,чтобы ревность возбудить у народа Израиля.А в так называемое вербное воскресенье бросали
ветки пальм и одежды,как царю.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
