Как билось сердце, с нею встречи ожидая.
Казалось, вот она! Но уходила вновь.
Не заполняла пустоту внутри любовь
И не вела она сердца «к воротам рая».
Искали в чувствах каждый только своего мы,
Характер жаждали лишь под себя подмять
И не пытались душу ближнего понять.
Росли все гуще в отношеньях буреломы.
«Мне, для меня, мое, а я!», - кричало эго.
От посвященья не осталось и следа.
Пришла разлука — наша общая беда.
Все, что пытало, холоднее стало снега.
Уже не трещина — осколки и не склеить
Сосуд любви...А так пылал огонь сердец!
Лед и презренье... Наступил всему конец,
Но стон внутри. Так не хотелось в это верить.
Виски седы. Склонился тихо он над фото.
Слеза стекала по щеке из грустных глаз.
Она рыдала, мне поведав свой рассказ:
«Вот так любовь мы убивали, а не кто-то!».
Как бьется сердце, с нею встречи ожидая.
И вот пришла она! Храни ее! Храни!
Ей посвяти, мой друг, часы, минуты, дни...
И приведет она тебя «к воротам рая».
Выражение «приведет к воротам рая» - образное, говорит о счастье в любви посвящения.
Вечерская Наталья ,
Россия, Ярославль
Я на страницах душу вам открою.
Пройдите осторожно, не спеша.
Я с вами поделюсь своей любовью
И чувствами, что полнится душа. e-mail автора:vecher-natalya@yandex.ru сайт автора:Стихи.ру
Прочитано 11177 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n